Першим до присутніх звернувся директор коледжу —
Віталій Палій. У його словах звучала не лише офіційність, а й щире людське переживання. Він говорив про ціну свободи, про відповідальність кожного з нас пам’ятати й бути гідними подвигу тих, хто боронить Україну.


Особливо зворушливою стала зустріч із гостем заходу — капеланом ЗСУ Володимир Кручінін. Його слова йшли від серця — про віру, яка тримає навіть у найтемніші моменти, про силу молитви на передовій, про надію, що народжується попри втрати. Це були не просто розповіді — це були живі свідчення війни, мужності й духовної підтримки наших воїнів.


Проникливим акордом лінійки стали авторські вірші поетеси, психолога коледжу —
Євгенія Юрченко. Кожен рядок торкався душі. У її поезії звучали і біль матерів, і шепіт молитви, і світла пам’ять про тих, хто вже не повернеться додому. Слова лягали просто на серце, залишаючи після себе тремку тишу.


Особливої глибини заходу додав музичний супровід у виконанні студентки Музичного фахового коледжу ім.В.Костенка Катерини . Проникливі звуки скрипки ніби говорили без слів — про втрати і надію, про сум і незламність. Музика огортала залу, єднала присутніх у спільному відчутті пам’яті та світлої скорботи.
